скалічити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
скалічити — лічу, чиш, Пр. Поранити, пошкодити чимсь гострим які небудь частини тіла … Словник лемківскої говірки
скалічений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до скалічити. || у знач. ім. скалі/чений, ного, ч. Той, кого скалічили. || скалі/чено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен. Який знівечився, зазнавши моральних травм; знівечений … Український тлумачний словник
скалічення — я, с. Дія за знач. скалічити … Український тлумачний словник
обезвічити — Обезвічити: покалічити [III,VII] скалічити [XII] скалічіти [4] … Толковый украинский словарь
калічити — (робити калікою когось), окалічувати, скалічити, збавляти, збавити … Словник синонімів української мови
звихнути — ну/, не/ш, док. 1) перех. Викликати зміщення кісток у суглобі (внаслідок падіння, удару і т. ін.). 2) перех., перен., розм. Спричинити відхилення від нормального чи попереднього стану, знівечити, зіпсувати, скалічити кого , що небудь. 3) неперех … Український тлумачний словник
знівечити — чу, чиш, док., перех. 1) Поламати або зіпсувати що небудь, зробити непридатним для використання, вжитку. 2) розм. Скалічити, заподіявши фізичних або моральних травм. || перен. Викривити, спотворити що небудь неправильним викладом, поясненням і т … Український тлумачний словник
покрутити — учу/, у/тиш. 1) перех. і неперех. Док. до крутити 1), 3). •• Покрути/ти но/сом виразити невдоволення. 2) док., перех. і неперех. Крутити (у 1 3, 5 7 знач.) якийсь час. •• Покрути/ти г … Український тлумачний словник
поскалічувати — ую, уєш, док., перех. Скалічити багатьох … Український тлумачний словник